СТАТЕЙКИ.ORG.UA
электронный каталог статей

Тривожність соціально - дезадаптованих дітей із ЗПР

комментариев: 0 / добавить комментарий

Тривожність соціально - дезадаптованих дітей із ЗПР

Назаревич Вікторія Вячеславівна

УДК 159. 922.29.

Анотація

В статті автор визначає особливості соціально - дезадаптованих дітей та один із головних психологічних показників даного порушення – тривожність. Назаревич В.В характеризує види тривожності дітей даної категорії та зміни, які відбулися внаслідок застосування корекційної програми. Визначає особливості корекційної роботи із соціально - дезадаптованими дітьми, характеризує механізми ігрової терапії.

Пропонує ефективні методи ігрової корекції тривожності у дітей дошкільного віку.

Аннотация

В статье автор рассматривает особенности проявлений социальной- дезадаптации и один из главных психологических проявлений данного нарушения- тревожность. Назаревич В.В. характеризует виды тревожности у детей дошкольного возраста, изменения которые происходили в следствии коррекционих мероприятий. Определяет особенности коррекционной роботы с социально – дезадаптированными детьми, характеризует механизмы игровой терапии.

Предлагает эффективные методы игровой коррекции тревожности у детей дошкольного возраста.

Summary

In the article author scrutinize peculiarity of form social disadaptation and one of the main psychological of this delay - Nazarevich V.V.

 

Психологічним особливостям дітей позбавлених батьківського піклування, які виховуються в закладах інтернатного типу, сьогодні приділяється значна увага. Обумовлений цей процес тим, що даний контингент дітей відображає соціальні аспекти нашого суспільства, вказує на ті проблеми, які потребують негайного вирішення з боку держави.

Дитина, переступаючи поріг дошкільного інтернатного закладу, отримує сильну психологічну травму і не завжди може подолати цей стан самостійно. Порушення механізмів пристосування до навколишнього середовища викликає негативні новоутворювання в характері дитини, змінються поведінкові та емоційні реакції, знижується самоконтроль та психічний розвиток. Всі вищезазначені прояви вказують на наявність проявів соціальної дезадаптації, яка провокує затримку психічного розвитку.

Метою нашого дослідження стало розробка практичної програми корекції соціальної дезадаптації дітей із ЗПР в закладах інтернатного типу. Яка реалізовувалась протягом 1999-2003 року в Всеукраїнському базовому центрі соціальної реабілітації Рівненському будинку дитини.

Головними завданнями дослідження є вивченні соціально - дезадаптаційних проявів в перші шість місяців перебування дітей в новому соціальному середовищі. Розробка методів та приймів подолання негативних психологічних рис та розвиток адекватних поведінкових шаблонів. Стимуляція пізнавальної активності дітей.

Актуальність даної проблеми підтверджується дослідженнями проведеними в Інституті охорони здоров’я дітей та підлітків АМО України (Харків) визначено, що у всіх дітей раннього та дошкільного віку спостерігаються психологічні розлади та неврологічні симптоми. Дошкільнята інтернатних закладів у 89% мають затримку психічного розвитку, 39,7% спостерігаються невротичні порушення з тривалими субдеприсивними тривожними розладами, 89,5% дезадаптивні порушення [4].

Для більш детального вивчення соціальної дезадаптації та її проявів, нам цікаво розглянути один характерний дезадаптаційний прояв – це тривожність, видові особливості та рівень наявності показника дітей до застосування корекційної програми та після проведення психологічної допомоги. Тривожність дітей, спираючись на класифікацію DSM-III-R є трьох варіантів, в яких даний стан відіграє ведучу роль:

- розлади ізоляції;

- поведінка уникнення;

- надмірна тривожність.

Тривожність в ізоляції особливо характерна для дітей молодшого дошкільного віку, які залежать, в значній мірі, від дорослих і викликає переживання характерні віковим страхам: страх бути непотрібним дорослому, страх залишитися самому та інші. Діагностувати тривожність нам допомагає факторний аналіз, який охоплює весь спектр проблем, як особистісного характеру, так і певних форм поведінки. Наприклад: тимчасове замикання в собі, ізоляціонізм, суб'єктивна депресія. Другим фактором тривожності є, так звані, "кондуктивні проблеми", які характеризуються агресією, негативізмом, спрямованим проти середовища, в якому перебуває дитина. Аналогічно Hornеy в 1945 [5] році з позиції каулістичного підходу виділяє два типи дітей:

1. діти, які "йдуть проти світу";

2. діти, які "віддаляються від світу”.

Ackerson в 1931 [1] році називав ці типи екстернальними та інтернальними. В інтернальному порушенні відображаються поведінкові протиріччя, які характеризуються внутрішнім гіперконтролем: дитина, ніби знаходиться в постійному напруженні, а в екстернальному поведінкові проблеми, які пов'язані з недостатнім контролем.

В нашому дослідженні, аналізуючи експериментальну групу дітей, ми стикаємося з екстернальними тривожними розладами. Діагностичні процедури, які ми використовували в дослідженні, мають певні поведінкові реєстри та рейтингову форму вивчення тривожності. Основними симптомами, характерними для нашої експериментальної групи, були:

- уникання соціальних контактів;

- обсесивно-компульсивний синдром;

- депресії;

- не комунікативна поведінка;

- деструктивна гіперактивність;

- соматичні проблеми;

- агресивні реакції.

В процесі спостереження за дітьми з надмірною тривогою були визначені другорядні ознаки, які зустрічалися в експериментальній групі. До них ми відносимо:

- звичку гризти нігті на руках;

- мовчання у відповідь на звернення;

- уникання контакту очей;

- ригідність пози тіла.

В нашому експериментальному дослідженні ми вибрали лише чотири показники, які в корекційній програмі відображаються та цілеспрямовано корегуються у соціально - дезадаптованих дітей із затримкою психічного розвитку. В експериментальній групі у більшості дітей (76%) спостерігалось, принаймні, два показники тривоги в поведінці. Після проведеної корекційної програми залишилися прояви одного показника у 12% дітей і прояви двох показників тривожності у 7% дітей. Після проведення корекційних процедур трьох-чотирьох основних показників тривожності не було в жодної дитини. У більшості дітей (81%) ознак тривожності не виявлено.

Проведення корекції із соціально-дезадаптованими дітьми мало комплексну стратегію вирішення всіх поведінкових та когнітивних проблем у дітей, які виникали, як реакція на зміну середовища. Оточення в якому дитина перебуває в перші шість місяців (період адаптації), є незнайомими, ворожим тому цілком природнім було виникнення захисних психологічних механізмів та симптомокомплексів, які умовно підтримують психологічний баланс в організмі дитини. Такий стресовий стан поступово виснажує дитину, що обумовлює появу негативних ознак соматичного та психологічного характеру, які ми вважаємо саме проявами соціальної дезадаптації у дітей дошкільного віку. Корекційно - виховними заходи представлені ігровою терапією, яка включає в себе різні компоненти психологічної роботи.

Схема корекційно-виховних заходів.

Індивідуальна                    Групова

Ігрова корекція

 

Дидактична гра, неігрова поведінка

Міміка та пантоміма

Корегуюча функція

Рольова гра, драматична гра, гра-спостереження, гра на одиниці, гра копіювання

Актуальною проблемою, яка особливо гостро повстала в соціальному вихованні на даному етапі розвитку педагогіки та психології, є психологічні особливості розвитку у корекційно-виховній роботі з дітьми, які виховуються в закладах інтернатного типу. Дитина, виховується не в родині, завжди небажане та неприродне явище. Однак соціальним фактом є те, що в умовах мирного часу, в дитячі будинки та інтернати постійно поступають діти, що переходять на державну опіку по волі їх батьків в молодшому дошкільному віці.

Провідною діяльністю в дошкільному віці є гра, враховуючи цю вікову особливість ми і формували корекційні процедури. Основною умовою застосуванням ігрової корекції в корекційно-виховній роботі з соціально-дезадаптованими дітьми дошкільного віку в інтернатних закладах, є нервово-фізичне здоров'я дитини. Позитивний вплив на розвиток та поведінку дитини, можливий саме тоді, коли він знаходиться в стані оптимальної збудженості нервової системи, коли настрій врівноважений. Ці стани характеризуються наступними якостями:

1)    Сила відповідних реакцій відповідає силі подразника. Так на різний звук чи дзвінок дитина дає сильну реакцію – відволікається від гри, біжить до дверей, слабкий звук викликає лише поворот голови або погляду.

2)    Швидкість реакції дитини відповідає запропонованим умовам. Так, якщо ми говоримо дитині: “Йдемо швидко через дорогу поки немає машин” – він підкориться темпу.

Поведінка дитини відповідає його органічному стану; якщо дитина зголодніла – вона добре їсть, якщо втомилась – спокійно вкладається спати. Таки характеристики сприйняття дають можливість прогнозувати адекватні реакції на корекційні дії психолога. В разі коли дитина дуже збуджена або апатична, рівень корекції поведінкових проявів та афективних реакцій значно зменшується, в такому випадку, заняття краще перенести, або підготувати дитину до основних психологічний заходів провівши попередню бесіду або допоміжну гру. При проведенні корекції тривожності необхідно враховувати механізм впливів гри на дошкільнят.

Основними психологічними механізмами корекційного впливу гри на соціально-дезадаптованих дітей дошкільного віку, є:

-         моделювання системи соціальних відношень в наочно-дійовій формі, в спеціальних ігрових умовах;

-         заміна позицій дитини в напрямах попередження пізнавального та особистого егоцентризму;

-         формування відносин: рівноправних партнерських відношень між дитиною та однолітками, які забезпечують можливість особистого росту;

-         організація поетапної обробки гри нових більш адекватних засобів орієнтації дитини в проблемних ситуаціях та їх інтеріоризації та засвоєння;

-         організація орієнтації дитини на з'ясуванні пережитих ним емоційних станів, забезпечуючи їх усвідомлення завдяки реалізації усвідомлення змісту проблемної ситуації та формування нових знань;

-         формування здібностей дитини до самовільної регуляції діяльності на основі керівництва поведінки, системи правил регулюючих виконання ролей та завдань.

Вищевказані корекційні механізми та особливості їх використання у корекційно-виховній роботі з соціально-дезадаптованими дітьми дошкільного віку в закладах інтернатного типу дають можливість отримати позитивні зміни в поведінці дитини.

Психологічна терапія тривожності базуватиметься на моделювання соціальних ситуацій, які викликають у дитини фобічні реакції, програвання уявних емоційних реакцій, спільна групова роботи у подоланні проблемних завдань психолога тобто формування групової взаємодії. Досить важливу частину корекції тривожності займають методи арттерапії такі як, комалювання (психолог малює під безпосередньою інструкцією дитини), спільне малювання елементів тривоги та страху, спонтанне малювання, знищення уявних тривог та страхів

Концепція ігрової терапії та артотерапії є дієвим засобом оптимальної соціалізації дітей соціально - дезадаптованих із затримкою психічного розвитку які постійно перебувають в сталому, “вакуумному“ соціальному середовище інтернатних закладів. При роботі із дітьми ми враховували вже існуючий негативний досвід соціальної взаємодії дітей та дорослих в інтернатному закладі (із медиками, правоохоронцями, та родичами, які їх залишали), що досить часто є причиною тривожності і страху. Необхідно було перепрограмувати негативну взаємодію дітей з дорослими в позитивне русло, спрямувати на розвиток позитивних комунікативних навичок та підвищення інтелектуального розвитку.

Концептуальні засади використання ігрових методів в корекційно-виховній роботі в закладах інтернатного типу з соціально-дезадаптованими дітьми дошкільного віку.

Так при формуванні корекційної програми для соціально дезадаптованих дітей дошкільного віку запропоновано користування основними положеннями ігрової терапії А.І.Захарова [3], яки є частиною цілого комплексу різнопланових впливів на дитину, включаючи і родинну терапію. Гра у автора розглядається як самостійний метод, і як складова частина раціональної психотерапії, в якій використовується наступна послідовність:

1) Бесіда.

2) Спонтанна гра.

3) Направлена гра.

4) Навіювання.

Ігрова терапія виконує три функції: діагностичну, терапевтичну та навчальну, всі три пов’язані між собою та реалізуються як на навчальному етапі (в спонтанній грі, яка звичайно є імпровізація будь-якого ігрового сюжету). При роботі із дітьми, які мають затримку психічного розвитку ігрова терапія виконує ще одну важливу функцію – розливальну.

А.І.Захаров [2] виділяє ряд правил притримуватись яких є необхідним для ефективного застосування ігрових методів при роботі з дітьми дошкільного віку :

- гра використовується, як засіб діагностики, терапії, навчання;

- вибір ігрових тем відображає потребу та інтерес дитини;

- керівництво грою сприяє розвитку самостійності ініціативи дітей;

- спонтанні та спрямовані ігри - дві взаємодоповнюючі фази єдиного ігрового процесу, в якому головне імпровізація;

- співвідношення спонтанного та спрямованих компонентів залежить не лише від віку дитини, скільки від їх клінічних особливостей;

- гра не коментується психологом;

- спрямований вплив іде за допомогою характеру персонажів, над якими працює психолог та діти .

Тривожність дітей різко зменшується після 4-5 корекційних занять, коли вже сформовані традиції проведення заняття, які пропонує психолог, існують певні ігрові повтори , що підкріплюють впевненість дітей, присутні елементи групової взаємодії: діти уважно слухають один одного, із задоволенням виконують вказівки психолога, виконують ролі, вдало передають емоційні стани.

Необхідно зазначити, що тривожність в нашому експериментальному дослідженні слід розглядати в системі симптомокомплексів: тривожність - ворожість - конфліктність - реактивність - різкі зміни настрою - агресивність - імпульсивність - негативізм. Ці прояви є певними емоційними перенавантаженнями, які проявляються в поведінці дитини негативними реакціями, спрямованими на середовище та оточення. Емоційні неадекватні реакції є певними порушеннями причинних зв'язків середовища та внутрішнього світу дитини, які ще недостатньо сформовані та слабо контролюється вольовими процесами мозку. Протилежний симптомокомплекс, який вказує на астенічність адаптаційних процесів дитини проявляється певними показниками. Такими як, втома – плаксивість, пасивність - істеричність - аутичні прояви - замкнутість. Характерним для даної категорії дітей, яким притаманний цей симптомокомплекс, є поведінка протесту, як реакції на стрес, що знижує потенційну пізнавальну та емоційну активність дітей, не сприяє розвитку та формуванню особистості. Характеристика змін тривожності після проведення корекційної програми є лише частиною аналізу психологічних проявів соціально - дезадаптованих дітей із ЗПР.

Всі складові симптомокомплексів негативно впливають на поведінку дітей та рівень пізнавальної активності дитини. Тривожність є тим психологічним показником, який заважає дитини активно пізнавати світ та повноцінно здобувати соціальний досвід і комунікативні навички.

Тому проблема оптимізації умов інтернатних закладів є важливим елементом системи соціальної роботи з дітьми позбавленими батьківського піклування в Україні.

 

Література

1. Астапов В.М. Тревожность у детей. - М.: ПЕР СЭ, 2001.-160с.

2. Захаров А.И.Как предупредить отклонение в поведении ребенка.-Москва. «Просвещение», 1986.-127с.

3. Захаров А.И. Неврозы у детей и подростков Москва,1988.- С.190-191.

4. Михайлова Е.А. К проблеме психического здоровья детей- сирот и детей оставшихся без попеченья родителей \\ Матеріали конференції “Медико – соціальні аспекти охорони здоров’я дітей – сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування –  Харків, 2003. –С.119-124.

5. Horney K. Our inner conflicts.- New York.- 1945.-P.25-26.

автор: Назаревич Виктория Вячеславовна
комментариев: 0 | просмотров: 1717 | 20/09/2009
Читайте также:
Переселение душ и коллективное сознание
Насколько состоятельна на сегодняшний день теория о переселении душ? П ...
Любите ли вы мужа?
Чтобы несколько упростить свою жизнь, проверьте, а не разлюбили ли вы ...
Позитивное мышление
Самыми известными техниками позитивного мышления являются аффирмации, ...
Комментарии:
Администрация каталога не несет ответственности за информацию, размещенную посетителями сайта. Сообщения, оставленные на сайте, являются исключительно личным мнением их авторов, и могут не совпадать с мнением администрации каталога.
комментариев нет

ты можешь быть первым
* - поля, помеченные звездочкой, обязательны к заполнению.
Ваше имя*: (max 64 символа)
E-mail: (max 64 символа)
Комментарий*:
без HTML (min 20, max 1000 символов)


Ссылки на статью «Тривожність соціально - дезадаптованих дітей із ЗПР»:
URL
http://www.stateyki.org.ua/articles/trivozhnist-sotsialno-dezadaptovanih-ditei-iz-zpr/
Ссылка
<a href="http://www.stateyki.org.ua/articles/trivozhnist-sotsialno-dezadaptovanih-ditei-iz-zpr/">Тривожність соціально - дезадаптованих дітей із ЗПР</a>
BBCode
[url=http://www.stateyki.org.ua/articles/trivozhnist-sotsialno-dezadaptovanih-ditei-iz-zpr/]Тривожність соціально - дезадаптованих дітей із ЗПР[/url]


Інтернет реклама УБМ
Наши партнеры
Покер онлайн
Биржи
etxt.ru
 

 

Інтернет реклама УБМ


Інтернет реклама УБМ