СТАТЕЙКИ.ORG.UA
электронный каталог статей

Непрофесіональне

комментариев: 0 / добавить комментарий

На телешоу молодий політолог активно атакує одну з провідних політсил. Звучить примітний діалог : «Ви професіонал?» - «Так.» - «Тоді ми вас наймемо». Відповіді не було. Об’єднує ці приклади демонстративне нехтування принципами, які ми здавна називаємо моральними. Більше того, напрошується висновок, що статус професіонала дозволяє (вимагає) відмову від моралі. Ідемо далі.

Я – народ. Значну частину мого наробку, безглуздо велику, забирає собі мій роботодавець. На ці гроші він може найняти собі професіонала. Ще одна частка, теж чималенька, йде державі. Але функціонарій, який повинен розпоряджатися цими коштами, чомусь вважає їх своїми, і на ці гроші теж наймає професіонала. Третій спосіб працевлаштування професіонала (це коли професіонал працює на державу) для нашої країни в наш час не характерний. Мені (народові) на куций залишок потрібно зводити кінці з кінцями, професіонал мені вже не по кишені (останній зафіксований відхід від цього принципу – в «Чудовій сімці» 50-х років). Сучасний професіонал може працювати зі мною (працювати, а не співпрацювати, для нього я не суб’єкт, а об’єкт), при цьому він ставиться до мене, в кращому випадку, як Макаревич до корів. Саме професіонала я (народ) називаю надто розумним, тим самим не сприймаючи його своїм, на відміну від фахівця, який безсумнівно є частиною мене, і який, на мою думку, компетентніший від професіонала. І справді, з фахівцем все просто, своїм фахом (знаннями, навичками, досвідом) він заробляє гроші, це його основний приорітет. Натомість у професіонала мало часу на вдосконалення, фах у нього знаходиться лише на четвертому місці, після рейтингу, грошей та особистих забаганок. Але неприйнятним для мене є інше: професіонал не здатний на допомогу. Професіонал по визначенню насамперед повинен, позичивши в Сірка очі, впарити мені свій товар (інколи не тухлий, але це нецікаво, свіжому товару не потрібен високий професіоналізм). Саме в цьому він до того послідовний, що фахівець, який об’єктивно оцінює і плюси і мінуси продукту, поруч з ним виглядає непереконливим.

Перепрошую за надмірно довгий відступ, прошу витримати ще абзац вступу. Для європейського середньовіччя були характерними зовсім невеличкі державні утворення, часто державами були просто окремі міста. На центральній площі такого міста-держави стояла ратуша, в потаємній кімнаті якої знаходилась скриня з державною казною. На скрині було два або три замки, ключі від яких зберігали найзапекліші конкуренти, ватажки ворожих кланів. Це був механізм, який відкривав скриню, а отже,  доступ до міської (державної) скарбниці, лише в критичній для міста ситуації. До прикладу, містом-державою Верона керував герцог з незначними повноваженнями, а ключі від скрині зберігались в Монтеккі і в Капулетті. Скарбниця довгий час була поза загрозою, аж поки не почали відбуватися дивні речі: нічні побачення на балконі, палкі освідчення в коханні. В переддень таємного весілля палкий патріот Верони падре Лоренцо був змушений застосувати трунок. Державна казна залишилась недоторканною, тому цей випадок не зберігся в історичних анналах, а лише в літературі. Втім, падрів Лоренців на всі часи і таємні побачення не вистачало, історія була змушена шукати нові механізми захисту суспільного надбання від крадіїв.

В сучасній Україні відсутні механізми контролю і гарантій. Існуючі механізми дають збої, та що там збої, конкретно пригальмовують, всі паски провисли! Зміни необхідні, і тому на затребуваний ярмарок ідей я (Дядяволодя) пропоную свою. А саме: повернутися до вже призабутого закону про відкликання народних висуванців. Коли з’ясується, що мій обранець спроможний лише розвішувати локшину, а суп варити не може або не хоче, я знімаю його зі стільця, на який сам же і посадив. Основним запереченням до цієї ідеї було те, що знімати будуть зовсім інші люди, не ті, які обирали. Що ж, електронний реєстр виборців ми вже маємо, роздаємо електорату електронну картку виборця з відбитками пальців рук, роговиці очей чи інших ідентифікуючих деталей організму і проводимо вибори. В момент, коли я (виборець) побачу, що мій обранець зраджує свої запевнення періоду виборчої кампанії, себто зраджує мене, я прихожу на постійно діючу виборчу дільницю, вставляю свою картку в комп’ютер і подаю свій голос за його відкликання. База даних, сформована в момент голосування, розпізнає саме мене, зафіксує моє рішення і розірве між нами в односторонньому порядку відносини делегованого представництва. Коли більше половини виборців зроблять те саме, небожитель сучасності поверне собі статус простого смертного. Я буду мати право проголосувати також проти партії, до якої належить мій обранець, в цьому випадку  заміщення брехунця наступним за списком кандидатом не відбувається. Відсутність третини депутатів, згідно діючого законодавства, приводить до позачергових виборів, база даних перезавантажується. Відсутність третини (половини?) парламентарів в фракції викидає цю фракцію з парламенту. Чорний піар видозміниться, до відер з помиями додадуться ненадані обіцянки, політтехнологам стане цікавіше працювати. Політична боротьба зміститься на міжвиборчий період, про людей доведеться думати не тільки за два місяця до виборів. Таємниця голосування має бути достатньо глибокою, щоб і сучасним демократичним вимогам відповідати, і не позбавити можливості блефу політичних заробітчан. Водночас в заздалегідь обумовлених випадках я повинен мати змогу продемонструвати свій вибір.

Не буду далі вдаватися в політичні, юридичні та технічні тонкощі, в результаті полеміки це все можна вирішити, основна проблема в тому, як змонтувати запропонований механізм. А це вже зовсім інша тема, в дану статтю вона не влазить. Ця стаття і без того виходить кострубатою до непристойності, я це бачу, але вдіяти нічого не можу, тому що окремі тези зазвичай безплідні, в союзі ж вони можуть породити якусь думку. Приблизно таку: Не допоможуть нам професіонали, покладатися маємо лише на себе, на фахівців, які серед нас ще залишились. Або таку: Окремі зміни ні до чого не приведуть, все потрібно робити в комплексі. Історичні приклади. В 37-у році Сталін, не змінюючи систему, репресував професіоналів, проте їх моментально замінили ще професійніші  (здається, саме ця мета і ставилася). В 91-у зробили навпаки з аналогічним нульовим результатом (можливо, саме це і було на меті). В 04-у ми не тих слухали на майдані і занадто рано звідти пішли...

Останнє враження. В ефірі два політолога 50 хвилин пророкують сіро-безнадійні перспективи виборів. Повністю зневірений слухач закономірно просить цих розумних людей показати якийсь креативний шлях порятунку країни. «Я поки що не заангажований в виборчий процес» (мені за це ніхто не заплатить) – майже хором відмовляються гості студії. Що тут скажеш – професіонали.

автор: Дядя Володя з Фастова
комментариев: 0 | просмотров: 18 | 31/08/2009
Читайте также:
Вирус ФЗ, уничтожая БЮТ, проталкивает в Верховный Совет отпетых мерзавцев и тихих «рыги-налов»
Судя по всему, и вправду юный кролик решил кидануть Тимошенко, да еще ...
Интервью с Евгением Ярёменко
Журналисты журнала Olligator.Ru побывали в гостях у помощника депутата ...
Вибори по-українськи: реєстрація – через суд
Кандидати, яким було відмовлено, говорять, що їхні заяви, автобіографі ...
Комментарии:
Администрация каталога не несет ответственности за информацию, размещенную посетителями сайта. Сообщения, оставленные на сайте, являются исключительно личным мнением их авторов, и могут не совпадать с мнением администрации каталога.
комментариев нет

ты можешь быть первым
* - поля, помеченные звездочкой, обязательны к заполнению.
Ваше имя*: (max 64 символа)
E-mail: (max 64 символа)
Комментарий*:
без HTML (min 20, max 1000 символов)


Ссылки на статью «Непрофесіональне»:
URL
http://www.stateyki.org.ua/articles/neprofesionalne/
Ссылка
<a href="http://www.stateyki.org.ua/articles/neprofesionalne/">Непрофесіональне</a>
BBCode
[url=http://www.stateyki.org.ua/articles/neprofesionalne/]Непрофесіональне[/url]


Інтернет реклама УБМ
Наши партнеры
Покер онлайн
Биржи
etxt.ru
 

 

Інтернет реклама УБМ


Інтернет реклама УБМ