СТАТЕЙКИ.ORG.UA
электронный каталог статей

Cоціокультурний коментар до перекладів творів як спосіб подолання конфліктів культур

комментариев: 0 / добавить комментарий

Прочитання класичної художньої літератури та розуміння її неможливе без коментарів. Властиво кажучи, коментарі часто потрібні і для сучасних літературних творів. Тим паче вони потрібні для чужомовних читачів. Для класичної літератури він потрібен завжди, позаяк література стає класичною, лише тоді, коли вона пройшла випробування часом і, відповідно, мова її застаріла – більш або менш, залежно від ступеню та віку її «класичності». Мова ж бо старіла під впливом та залежно від змін життя та культури разом з ними.

Відтак, розрив між культурами, їх конфлікт можливий не лише у вигляді зіткнення рідної та чужинської культур, але і в середині своєї, рідної культури, коли зміни у житті суспільства досягають такого рівня, що наступні покоління вже не пам’ятають, не знають культури та світосприйняття своїх предків. Коментар до класичного літературного твору, віддаленого від сучасності, виконує роль місточка над прірвою , яка розділяє «наш» та «той» час, або ж виконує роль декодера, який дає змогу сучасному читачеві розрізнити деталі минулих часів та народів.

1959 року журнал “Вопросы литературы” опублікував послання філолога Юрія Федосюка , який поставив питання про те, що сотні виразів, які трапляються у творах класиків та зображують побутові умови минувшини, стають для дедалі ширшого кола сучасних читачів “каменем спотикання” – вони або незрозумілі зовсім, або сприймаються спотворено. ” Мне, знакомому лишь с метрической системой неясно, богат или беден помещик, владеющий двумястами десятин земли, сильно ли пьян купец, выпивший полштофа водки, щедр ли чиновник, дающий на чай ”cuненькую”, “красненькую ” или “семитку ” [Федосюк 1959 :231]. Написаний паном Федосюком посібник щодо цієї теми був опублікований його сином року 1998.

У цьому посібнику автор обґрунтовує необхідність пояснення соціокультурного тла класичних творів: ”Да, люди всегда были людьми, они дружили и враждовали, трудились и развлекались, уступали или боролись, защищая свои жизненные идеалы, - без этих общих с нами черт незачем было бы читать и перечитывать произведения о далеком прошлом. Но вот исторические условия, вся обстановка их жизни в очень многом отличались от современных“ [Федосюк 1998:6].

Соціокультурний коментар, який призначено для представників іншої культури, висвітлює зміни в автохтонній культурі та мові як у дзеркалі культури. Соціокультурний коментар, який зорієнтовано на чужинців, виявляє та водночас притлумлює конфлікт культур. При цьому, підкреслюємо, що переважно цей конфлікт не тільки рідної культури з іноземною, але й культури минулого, зафіксованої у класичному творі, з сучасною культурою того ж народу.

Соціокультурний коментар, який має на меті забезпечити найбільш повне розуміння тексту, надолужити брак фонових знань читача, розв’язати конфлікт культур та перевести його на діалог, цього коментаря потребує як німецький так і український читач при вивченні відповідно української та німецької мов як іноземних. Важливим є те, що коментар не лише відображає сприйняття письменника читачем, але й формує його.

Соціокультурний коментар для українських і для німецьких читачів переважно збігається, оскільки прірва між культурою німців доби Шиллера або українською Шевченківської доби та сучасною дедалі більше перехрещується з відмінністю між українською/німецькою та іншими культурами.

Наочний соціокультурний коментар включає :

1. Історизми – слова, котрі вийшли з обігу внаслідок того, що позначуваний ними предмет або явище вже невідомі мовцям як реальна частина їх повсякденного досвіду – і слова, і позначувані ними реалії пішли з мови та з життя народу. Наприклад: укр. Жупан, китайка, клейноди, бунчук, возний, виборний, цехмістер, бургомістр, покритка, комсомолець, жовтеня, висуванець, сексот, кмк, МТС, ЦВК або німецькі Kreuzfahrer, Minnesinger, Aktivisten der ersten Stunde, SS-Leute, Rotarmisten, Pedell, Hitlerjugend, Trümmerfrau, Vogt , Jungpionier, Fehde, FDJler, Thälmannpionier, Neuerer, OKW, Ostblock, SED, Volkskammer, Brückenzoll, Ratschlagung.

2. Архаїзми – застарілі слова або мовні звороти, які вийшли зі вжитку: сексот (агент НКВД), лях, мазурик, москаль (мешканець Росії), волох (румун), яса (похвала), машталір, карбівничий, отрок, яко, дзиґарі, гучномовець, гармин, полоти ланку, нести трудову вахту, соцзмагання, трудодень, продпайок або німецьке Geleitgeld, Schulmeister, Landgraf, Ostarbeiter, Volksgericht, gülden, Gauleiter,Volkssturm.

3. Слова, які змінили свої значення в сучасних мовах: мамка, шаг (мідна монета), гість(чужинець) або німецькі Grenadier, Bombe, absentieren.

4. Реалії, посилання, алюзії, котрі потребують фонових соціокультурних знань, яких бракує у іноземного читача та які втрачені сучасними українськими читачами.

5. Жаргонізми, якими переповнені деякі твори, наприклад, роман Е.М.Ремарка “ На Західному фронті без змін “: Gulaschmarie, Küchenkarl, doll, Kähne, Flosse, nach Muttern, buntes Vögelchen [Remarque 1959 :220].

Такий коментар необхідний представникам тієї ж культури, до якої належить і автор, позаяк соціокультурні зміни настільки великі, що сучасний читач не має фонових знань як обопільного коду ( shared code), на якому властиво тримається комунікація. Коментар такого роду не просто “перекладає” сучасною мовою застаріле слово і не просто пояснює минуле поняття – він контекстуально зорієнтований, допомагає розкрити задум автора, дати характеристику персонажу, побачити подію або дійову особу через призму часу, прочитати між рядками те, що було відоме та зрозуміле сучасникам автора. Наприклад :

Заступила чорна хмара

Та білую хмару.

Виступили з-за лиману

З турками татари.

Із Полісся шляхта лізе,

А гетьман-попович

Із-за Дніпра напирає… [Шевченко 1964:181 ]

Ключове поняття у цьому уривку з вірша Тараса Григоровича Шевченка – це гетьман-попович. Коментар до німецького видання “Кобзаря” пояснює читачеві важливий момент – зраду попівського нащадка Самойловича, його службу московським загарбникам. Надалі читачам стає зрозумілим пафос вірша.

Наведемо приклад з твору Фрідріха Шиллера “ Die Jungfrau von Orleans”:

Denn aller Orten lässt der Engelländer

Sein sieghaft Banner fliegen, seine Rosse

Zerstampfen Frankreich blühende Gefilde.

Paris hat ihn als Sieger schon empfangen,

Und mit der alten Krone Dagoberts

Schmückt es den Sprössling eines fremden Stamms.

Der Enkel unsrer Könige muss irren

Enterbt und flüchtig durch sein eignes Reich [Schiller 1984: 421].

Навряд чи комусь з українських читачів зрозуміла фраза про корону Дагоберта. Відтак коментар пояснює, що Дагоберт походив з роду Меровінгів, 628 року став королем Франкського королівства, заснував абатство Сен-Дені побіля Парижу, в якому коронували французьких королів і де зберігалися символи королівської влади.” Sprößling eines fremden Stamms” - королівський титул привласнив собі англійський король Генріх VI, “der unser Könige “ – спадкоємець французького престолу, на той час у вигнанні.

Найбільш поширені коментарі такого плану – це пояснення застарілих понять побуту, способу життя, реалій тогочасного світу, королівської символіки, яка була зрозуміла Шиллеру і незрозуміла українському читачеві. Ці деталі вельми суттєві для висвітлення внутрішнього та зовнішнього світу героїв, ставлення до них автора, оцінок читачів.

Подібні приклади можна називати безкінечно довго, однак цілком очевидно: змінюється життя, змінюється й мова, що її відображує, і чим значніші зміни, тим потрібніші спеціальні роз’яснення (щоб відновити "зв’язок часів") та спеціальний коментар, що заповнює лакуни в культурних знаннях. Зокрема, лише коментар вже цитованої “Орлеанської діви “ складає 545 пунктів; до драми “ Смерть Валенштейна“ - 245.

Навряд чи зрозуміє сьогоднішній читач фразу: "Вона піднесла оріфлейм". Лише з коментаря стає зрозумілим, що Йоганна несе золотому списі розшитий золотом прапор – Auriflamma (franz.flamme d’or). Це військовий прапор французьких королів, за переказами пошитий з савану святого Діонісія і зберігався в абатстві Сен-Дені. Вираз слід розуміти не буквально, а в метафоричному значенні: Йоганна несла лише свій військовий стяг, та він символізував собою прапор оріфлейм з абатства Сен-Дені.

Незрозумілою без коментаря є і згадка про фею, яку нібито бачить головна героїня драми. Шиллер навмисно зображує фею на дубі, встановлюючи зв’язок з культом язичницьких кельтських священників – друїдів, чиїм святим деревом був дуб. Водночас робиться натяк на казкового кельтського чарівника Мерліна, спогади про якого зберігалися у народних повір’ях французів, підкреслюючи тим самим, що рятівниця Франції буцімто прийшла з дубового лісу. Тут ми простежуємо ще один прихований натяк на німецьке походження Йоганни – адже ж дуб є німецьким національним деревом. Невипадково Шиллер називає героїню власне не Жанною, а Йоганною – за німецькою традицією. Водночас зауважимо, що дуб – на думку католицьких священників, є житлом злих духів. І це ще один привід до засудження Йоганни.

Такі приховані, неусвідомлювані читачем місця на відміну від явних алюзій є лише натяками на історичні факти, події, деталі побуту, спосіб житя.

Іноді певні факти не піддаються поясненню через те, що розірвався зв’язок у часі. Наприклад, герольд запитує: Хто тут Карл Валуа, граф де Понтьє?[Schiller 1984: 453]. Сучаснику незрозуміла гнівна відповідь Дюнуа. Ця культурна загадка залишається невирішеною, оскільки в наші дні звернення до людини на ім’я не є нетактовним чи точніше неґречним. Однак врахуймо, що герольд цим хоче принизити честь короля, не визнаючи його титулів.

У деяких випадках розрив між культурою часів Шиллера та сучасною культурою настільки значний, що той або інший факт реальності вже не піддається поясненню. І якщо пояснення “дівчини з Богемії “ як циганки достатньо просте (цигани прийшли до Західної Європи через Чехію), то сучасному українському читачеві важко зрозуміти, що це за ”король, який не помирає ніколи”- der König, der nie stirbt. Ще складніше усвідомити українському читачеві фразу про веселку або ми не знаходимо пояснення фразі про якогось Говарда – нам бракує лінгвокраїнознавчих знань про Францію та Німеччини, а деякі імена за плином часу забуто навіть земляками.

Ми можемо підсумувати, що коментар до художнього твору має носити характер :

- лінгвокраїнознавчий (тобто розкривати національні особливості сприйняття позамовного факту);

- контекстуально–орієнтований ( тобто вказувати на ту роль, яку цей позамовний фактор відіграє у досліджуваному художньому творі);

Прикладом лінгвокраїнознавчого коментаря, який розкриває національні особливості сприйняття позамовного факту, можуть стати пояснення фрази - Von hier aus ward Jerusalem erobert або символіки лілії.

Коментар класичного твору вимагає високої освіченості від укладача, який має знати якомога більше про епоху, її культуру, побут, прикмети, забобони та пересуди, звичаї, знати досконально біографію автора, критичну літературу про нього, його листи, щоденники, чернетки. Зокрема, для розуміння Шиллерової драми необхідно знати його ставлення до твору Вольтера про Жанну д’Арк. Тільки тоді коментатор зможе побачити між рядків натяки, алюзії, ремінісценції. Побачити і донести до читача, і сприяти подоланню культурної відрази та неприйняття чужої літератури.

автор: Станислав Скиба
комментариев: 0 | просмотров: 8511 | 19/06/2009
Читайте также:
Книги из жанра современной фантастики
Современный мир фантастики, очень сильно потерпел кардинальные изменен ...
Стихи о войне
Сквозной темой творчества некоторых поэтов является война. Трудно объя ...
О псевдониме Андрей Белый
Научно-литературное эссе символического образа писателя серебряного ве ...
Комментарии:
Администрация каталога не несет ответственности за информацию, размещенную посетителями сайта. Сообщения, оставленные на сайте, являются исключительно личным мнением их авторов, и могут не совпадать с мнением администрации каталога.
комментариев нет

ты можешь быть первым
* - поля, помеченные звездочкой, обязательны к заполнению.
Ваше имя*: (max 64 символа)
E-mail: (max 64 символа)
Комментарий*:
без HTML (min 20, max 1000 символов)


Ссылки на статью «Cоціокультурний коментар до перекладів творів як спосіб подолання конфліктів культур»:
URL
http://www.stateyki.org.ua/articles/cotsokulturnii-komentar-do-perekladv-tvorv-k-sposb-podolann-konflktv-kultur/
Ссылка
<a href="http://www.stateyki.org.ua/articles/cotsokulturnii-komentar-do-perekladv-tvorv-k-sposb-podolann-konflktv-kultur/">Cоціокультурний коментар до перекладів творів як спосіб подолання конфліктів культур</a>
BBCode
[url=http://www.stateyki.org.ua/articles/cotsokulturnii-komentar-do-perekladv-tvorv-k-sposb-podolann-konflktv-kultur/]Cоціокультурний коментар до перекладів творів як спосіб подолання конфліктів культур[/url]


Інтернет реклама УБМ
Наши партнеры
Покер онлайн
Биржи
etxt.ru
 

 

Інтернет реклама УБМ


Інтернет реклама УБМ